«Я повернувся не на щиті, а зі щитом, щоби й надалі бути корисним своїй державі», - ветеран війни Євген Черноштан
Нині це життєвий девіз викладача циклу спеціальної підготовки Житомирської академії поліції, ветерана російсько-української війни на позивний «Шорох». Своїми переконаннями і цінностями, засвоєними у пеклі війни, на межі життя і смерті, Євген Черноштан ділиться не тільки з майбутніми поліцейськими, а й з іншими ветеранами та молоддю Житомирщини.
38-річний Євген працює в Житомирській академії поліції віднедавна. Сам він родом з Донеччини і за 11 років війни – уже двічі переселенець. А ще захищав Україну в різних військах сил оборони.
– З 16 років я навчався в Черкаській академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. На вибір професії вплинула профорієнтаційна робота рятувальників. Вступний конкурс був серйозний, але я справився, незважаючи на юний вік, - згадує Євген Черноштан.
Після закінчення навчального закладу працював на різних посадах у структурних підрозділах. З 2014 по 2016 рік очолював відділення аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС Донеччини. Основною функцією служби була мінімізація наслідків антитерористичної операції на території регіону. Чужі блокпости, чужа техніка та примусова евакуація на окуповану ворожими військами територію, переїзди і виконання службових функцій рятувального підрозділу – такими запам’яталися перші роки війни на сході України. Євген звільнився з лав рятувальників у 2021 році по закінченню контракту.
– Широкомасштабна війна застала мене і мою сім’ю в Маріуполі. За кілька днів до 24 лютого 2022 року посилилися обстріли околиць, а тоді й почалося пекло, - згадує Євген, тоді разом з родиною він виїхав у центральну частину України.
Згодом життя внесло свої корективи – і чоловік оселився у Житомирі:
– Я знав, що це місто десантників. Тут у мене багато знайомих і побратимів ще з років навчання в академії.
Уже за кілька місяців Євген Черноштан пройшов відбір у підрозділи десантно-штурмових військ і разом з іншими захисниками вирушив на рідний схід країни.
– Я їхав нищити ворога, який забрав у мене рідний край, і захищати свою країну, свою землю, нашу державу. З мобілізованого солдата я швидко виріс до командира взводу ДШВ, - каже він.
Життєві принципи і переконання загартовувались протягом чотирьох місяців на «нулі», на тяжкому Покровському напрямку у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де Євген прослужив з 2022 по 2024 рік.
За весь час війни він двічі зазнавав поранень: у 2015 році – внаслідок підриву на розтяжці, а у квітні 2023-го – під час виконання бойового завдання із зачистки окопної лінії. Він, як командир взводу, ішов попереду. Унаслідок вибуху боєприпасу Євген отримав тяжкі поранення, у тому числі обох ніг, тулуба, рук і обличчя. Ліву кінцівку втратив на місці. Увесь час був у свідомості і сам спромігся накласти собі турнікет. Завдяки побратимам через стабілізаційні пункти був доправлений до госпіталю у Дніпрі, де на нього чекав тривалий період лікування.
Реабілітацію Євген проходив у Житомирі під опікою лікарів і сім’ї. Він докладав грандіозних зусиль і долав біль, щоби відновити здатність пересуватися, нехай навіть і на протезі.
До речі, силою і волею він завдячує спорту, яким займався ще з юності і продовжує займатися нині. Цьогоріч він став срібним призером зі штовхання ядра на всеукраїнських змаганнях пара атлетів.
– Я знав, що попереду у мене – ціле життя. Маю потужну підтримку – це моя дружина, маленька донечка, мої побратими і друзі. А ще я знав, що повинен бути корисним і державі, і людям. Тому після звільнення з лав Збройних Сил України у січні 2024 року дуже швидко працевлаштувався. А коли побачив оголошення про вакансію в Житомирській академії поліції, однозначно зробив вибір на користь роботи з прийдешнім поколінням правоохоронців, – каже Євген Черноштан.
Зараз Євген активно долучається до заходів ветеранського спрямування. Він проводить мотивуючі зустрічі і патріотичні заходи зі школярами і цивільною молоддю. Також спільно з колегою, помічником начальника ГУНП Житомирщини Кирилом Гиндичем, опікується роботою з іншими ветеранами війни, які нині проходять лікування чи реабілітацію.
Що ж стосується підготовки поліцейських, то у Євгена достатньо роботи і тут:
– Моє завдання передати їм максимум своїх навичок, зокрема, виживання в екстремальних умовах, а також заходів радіаційної і хімічної безпеки. І звісно, патріотичне виховання – важлива і необхідна складова якісної підготовки.
Житомирська академія поліції
